Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
хукати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
захукати — аю, аєш, док. 1) Почати хукати, дихати, зігріваючи що небудь. 2) Почати дути на що небудь … Український тлумачний словник
похукувати — ую, уєш, недок., розм. Хукати час від часу … Український тлумачний словник
пхукати — аю, аєш, недок., розм. Те саме, що хукати … Український тлумачний словник
хукання — я, с. Дія за знач. хукати … Український тлумачний словник
хукнути — ну, неш, док. Однокр. до хукати … Український тлумачний словник
хух — I ч., рідко. Подув. •• Пусти/ти на хух розтринькати. Ні ху/ху, ні ду/ху нема анікогісінько. II виг. Те саме, що хукати 2), 3) … Український тлумачний словник
хухати — аю, аєш, недок., розм. Те саме, що хукати … Український тлумачний словник
хухкати — аю, аєш, недок., розм. Те саме, що хукати … Український тлумачний словник
дихати — I (робити вдихи й видихи), віддихати, віддихувати, віддихнути, віддихати, зводити дух, звести дух; хапати повітря, хапнути (ухопити) повітря (жадібно); сапати, сапнути (важко, зі свистом); хлипати, хлипнути (важко, голосно); хакати, хакнути,… … Словник синонімів української мови
